Експресивна арт-терапія: Принципи Експресивних Мистецтв

* * *

У статті я використовую термін «Експресивні Мистецтва» для позначення підходу, відомого як терапія експресивними мистецтвами (Expressive Arts Therapy), який також перекладають як експресивну арт-терапію. Оскільки цей підхід застосовується не лише в терапевтичному контексті, а й у соціальній, освітній та креативній сферах, я надаю перевагу ширшому означенню — Експресивні Мистецтва (Expressive Arts).

* * *

«Гра є екпериментальною; вона відкриває можливості світу. Ми страждаємо, коли немає простору для гри, немає проміжку між тим, ким ми є, і тим, ким ми можемо бути. Гра також вимагає відмови від знань і контролю; ми маємо віддатися процесу, не знаючи результату заздалегідь». — Стівен Левін ¹

Підхід Експресивних Мистецтв ґрунтується на ідеї, що творчість від природи притаманна кожній людині. Йдеться не про талант як виняткову здібність, а про людську здатність відчувати, уявляти, формувати і надавати досвіду форму.

У цій статті я опишу основні принципи, які пояснюють, як творчий процес може слугувати інструментом трансформації, як працюють Експресивні Мистецтва та які аспекти цього підходу є ключовими.

Інтермодальність: дослідження через різні форми творчості

Під час сесії ти досліджуєш себе через різні форми творчості та вираження: образотворче мистецтво, звук, рух, письмо, глину, рольову гру, природні матеріали та інші. Цей перехід називають інтермодальністю — процес, у якому один спосіб вираження продовжується або трансформується в інший. Кожна форма активує різні канали чуття, розширюючи сприйняття і горизонти дослідження. Саме в цих переходах часто народжуються нові смисли — не як результат аналізу, а як пережитий досвід зміни форми.

Низькі вміння, висока чутливість

Для участі в сесії Експресивних Мистецтв не потрібні попередні художні навички чи спеціальні техніки. Натомість акцент робиться на розвитку чутливості та здатності бути відкритим до матеріалів і їхніх властивостей. Це запрошення зануритися в сенсорний досвід творення, де значення відкривається через дотик, рух, звук, колір або фактуру.

Поезис, як відповідь світові

Від грецького poiesis, що означає «створювати». Поезис — це акт створення чогось нового: спосіб відповісти світові на власний життєвий досвід, виражаючи почуття, думки й ідеї в матеріальних формах. Це не лише створення об’єкта, а процес «виникнення форми», у якому щось раніше невидиме або неусвідомлене набуває присутності.

У творчому процесі емоції набувають форми, яку можна побачити або відчути. Так, внутрішнє стає зовнішнім і може бути осмислене по-новому.

"...[люди] мають знаходити способи відповідати світові, у якому опинилися, й формувати його так, щоб він ставав придатним для життя... Ця здатність, формувати у відповідь на дане, на мою думку, притаманна людству в усі часи й у всіх культурах. Сам факт нашого існування у світі є актом формування, або поезису". — Стівен Левін ²

Альтернативна реальність: вийти за межі проблеми

«Децентрація» є центральною частиною сесії Експресивних Мистецтв, коли ти тимчасово зміщуєш увагу від складної ситуації та занурюєшся у простір творчої гри. Простір, в якому ти керуєшся відчуттями та уявою. Це не втеча від реальності, а зміна точки входу в досвід. Відклавши труднощі, ти перестаєш бути зацикленим на проблемі й маєш простір для дослідження.

«... це вихід із вузької логіки мислення і дій, які лише підтверджують безпорадність у ситуації “глухого кута”. Це перехід у простір несподіваного й непередбачуваного, у логіку уяви» — Паоло Дж. Кнілл ¹ 

У цій «альтернативній реальності», яку також описують як стан потоку, ти повністю занурюєшся в процес: перебуваєш у моменті, налаштований на власні імпульси. Це стан тонкого слухання та глибокого зв’язку із собою й простором довкола. Щире вираження, цікавість і внутрішня рівновага стають твоїми провідниками в цьому досвіді.

У просторі гри та уяви ти стаєш відкритішим до протилежних ідей: суперечності можуть співіснувати й взаємодіяти, сприяючи формуванню нових зв’язків та усвідомлень.

Феноменологічна мова: описати досвід «як є»

Щоб осмислити процес і результат творчості, ми зосереджуємося на безпосередньому досвіді творчості. Це практика «призупинення знання» — відкладення інтерпретацій, щоб дати досвіду проявитися у власних категоріях. Ти описуєш, що саме і як створювалося з увагою до деталей і послідовності процесу, утримуючись від тлумачень чи інтерпретацій.

"... під час естетичного аналізу нам потрібно залишатися на поверхні роботи... Формулювати спостереження чітко й конкретно, а саме “що” ми побачили, “як”, “коли” й “де”. Ми також маємо вміти вказати у просторі й часі те, що спостерігаємо." — Паоло Дж. Кнілл ¹

Феноменологічна (описова) мова допомагає вийти за межі звичних моделей мислення й помітити те, що раніше залишалося непоміченим або неочевидним. Вона створює місток між переживанням і новими усвідомленнями.

Ресурсний підхід: відкрий свої внутрішні ресурси

Динаміки, що розгортаються у творчому процесі — напруга, вивільнення, відкриття — подібні до тих, що ти проживаєш у повсякденному житті. Досліджуючи й наважуючись на творчі ризики, ти поступово зміцнюєш довіру до себе та своєї здатності формувати своє життя.

У процесі ти усвідомлюєш свої сильні сторони та відкриваєш у собі внутрішні ресурси, які допомажуть тобі впоратися з викликами. Це відкриття того, що вже є в тобі, і пошук опори для подальшого руху. Ресурс проявляється не як абстрактна якість, а як живий досвід здатності діяти, відчувати і творити.

У своїй основі практика Експресивних Мистецтв — це про зв’язок: із власною творчою силою та з живим світом, який постійно пропонує натхнення, сенс і підтримку.

. . .

Дякую за увагу! Напишіть у коментарях, що відгукнулося вам найбільше.

Хочеш спробувати Експресивні Мистецтва?

Запрошую на індивідуальні та групові сесії онлайн і в Берліні.

Цитати в статті перекладені мною з книжок:

1. Knill, P. J., Levine, E. G., & Levine, S. K. (2005). Principles and practice of expressive arts therapy: Toward a therapeutic aesthetics. Jessica Kingsley Publishers.

2. Levine, S. (2009). Philosophy of expressive arts therapy: Poiesis and the therapeutic imagination. Jessica Kingsley Publishers.